Військова форма - Синій - Форма хакі - Ялинка / ВСР 98 - Смуги зелені

Нам давно звичний цей колір, знайомий по старій військовій формі, по фільмах та книгах. А прийшов він на поля битв в далекому 1867 році, коли між Великобританією і її колоніальними володіннями в Індії йшла важка війна. Причому, почали використовувати хакі не за височайшим повелінням, а з ініціативи молодого британського майора, якому важко було спостерігати за численними смертями його солдатів. У той час британські військові воювали в мундирах червоного кольору і були відмінною мішенню на полі бою. Вирішивши замовити військову форму непомітного кольору для своїх бійців, майор відправився до місцевого кравця. На питання, як його звуть, індієць відповів: "Хакі". У перекладі з хінді, з перської мови або з урду це означає "бруд" або "пил".

Звідки він, такий звичний нам колір Хакі?

За ініціативу майору присвоїли звання генерала, а за недотримання традицій з армії звільнили в запас. Англійці так і воювали в червоних мундирах аж до 1901 року, коли важкі втрати в особовому складі змусили-таки консервативних британців переодягнутися в менш яскраву форму.

У царській Росії після провальної російсько-японської війни теж було прийнято рішення змінити білий колір мундирів на захисний. А під час 1-ї світової війни в це забарвлення одяглися всі воюючі сторони і багато інших армії світу, крім французів. Ті вперто відмовлялися до 1918 року знімати свої світло блакитні мундири, за що і поплатилися величезними втратами.

Форма хакі – відтінки та застосування

Колір тканини, зеленувато-коричневого або брудного-пісочного відтінку, виявився з хорошим камуфлюючим ефектом. Це було перевірено на полях численних битв у багатьох війнах. Форма цього непомітного і практичного болотного кольору врятувала свого часу величезну кількість життів.

Незважаючи на свою однотонність, колір хакі відмінно маскує бійця і в лісі, і в полі, і на тлі міського ландшафту. Стало звичним фарбувати в болотний колір техніку, все польове спорядження, яким користуються військові. Ця традиція зберігається до цих пір. Причому не тільки військові використовують спорядження і амуніцію цього кольору. Мисливці, туристи, гравці в страйкбол, любителі природи охоче купують спорядження захисного болотного кольору в магазині "Мілітарка".

Форма хакі у кількох поколінь асоціюється з мужністю і романтикою армійської служби. На початку 60-х з легкої руки американського художника Ендрю Ворхола почалося масове захоплення стилем мілітарі. Шити повсякденний одяг болотного відтінку стало модним, а колір "сафарі" завоював навіть автомобільну індустрію.

У цього патерну багато назв і так само багато колірних модифікацій. Камуфляж Ялинка досить довго перебував на озброєнні підрозділів армії Російської Федерації, та й зараз він не втратив своєї актуальності. Правда, багато людей, які далекі від професійних відносин з камуфляжним кольорами, часто плутають його зі схожими аналогами. В принципі, це не їх вина.

Камуфляж Ялинка в різноманітних втіленнях

Вважається, що його прототипом був маскувальний патерн "Бутан" інакше званий як "Дубок", хоча це не зовсім так. Просто він замінив "Бутан" і до 2013-го року широко використовувався в російській армії. Часто застосовувався в якості основи на яку накидається зверху накидка типу "Мара".

Насправді камуфляж Ялинка – це одна з різновидів паттерна ВСР-93. ВСР-93 активно використовувався російськими військами при так званому "відновлення конституційного порядку в Чеченській Республіці" 1994-1996 років. У 1998 році його змінив ВСР-98, "Флора", прозваний ще "капустою". А в основі всіх цих варіацій лежить все-таки "Пальма", розроблена в 1944 році. Вона випускалася в чотирьох колірних схемах: "весна", "літо", "осінь", "зима".

Залежно від колірної схеми кожен патерн отримував свою назву, часто – народну. Наприклад, одна зі схем отримала назву "кавун" ("кавуновий"). Звичайно, зовсім не тому, що вона добре маскувала присутність бійця на баштані. Просто розташування кольорових плям нагадувало кавун в розрізі. Існують також різновиди "вертикалка" та "Барвиха". Хоча в перший раз "Барвиха" прозвучала ще в 1988 році. Тоді вона мала гаму, що складається з синюватих відтінків, світло зелених і піщаних. Швидше за все, вона призначалася для гірських районів. Чим же викликане така кількість камуфляжних схем, які регулярно з'являються в Російській Федерації? Найімовірніше, це пояснюється необхідністю показувати активність і виправдовувати ті величезні кошти, які в цій країні витрачаються на озброєння. Ось і змушені розробники пропонувати все нові і нові схеми, які часто нічого революційного в своїй основі не мають.

Однак таке розмаїття має і свою позитивну сторону для всіх, хто захоплюється ейрсофтом і полюванням. Наприклад, той же ВСР-93 має, як мінімум, чотири різних маскувальних схеми. Вибираючи з них, можна підібрати костюм для використання в степовій зоні, в лісостепу або в лісах середньої смуги України. Плутанину, а разом з тим і збільшуючи можливість вибору для покупця, вносять і виробники комерційних камуфляжів. Насправді число колірних варіацій ВСР-93 сьогодні підрахувати важко. Зберігається лише схема нанесення маскувального малюнка.

Чому камуфляж Ялинка користується попитом?

Тут може бути два простих пояснення. Крім досить хороших маскувальних якостей, він не володіє складною в відтворенні колірною схемою. Тобто вимоги до технології нанесення патерну не настільки великі, як у сучасних маскувальних кольорів. Тому, як правило, вартість екіпіровки в такому камуфляжі зазвичай невелика і доступна практично будь-якому покупцеві.

До того ж вироби, які шиються в патернах ВСР-93, виготовляються з бавовняної тканини. Вони служать довго, рівномірно вигоряють на сонці і не бояться багаторазового прання.

Камуфляж Ялинка в військторзі «Мілітарка»

Однією з особливостей нашого магазину полягає в тому, що ми постійно нарощуємо асортимент пропонованих товарів. В тому числі, і виробів в досить рідкісних сьогодні патернах. Тим більше, що українські виробники намагаються зацікавити потенційних покупців, випускаючи моделі невеликими партіями. Ми постійно стежимо за їх діяльністю і співпрацюємо безпосередньо з тими, хто виробляє, а не з тими, хто перепродує.