Військова форма - Синій - 3-Color Desert - Шплиттертарн - Клякса

У процесі підготовки до першої операції "Буря в пустелі" в армії США вирішили відмовитися від використовуваного з 1981 року камуфляжу "Woodland" Battle Dress Uniform.

Історія появи 3 Color Desert

На початку кампанії одягли своїх бійців в форму з новим маскувальним забарвленням – «6 Color desert@. Це був уже цифровий камуфляж, що складається з 6 різних кольорів. "Woodland", прозваний на той час камуфляж НАТО, вже не задовольняв армійських фахівців з тієї причини, що при намоканні він виглядав практично чорним і сильно демаскував силует солдата. Однак в процесі ведення бойових дій у Перській затоці практика показала, що найкраще пристосованим до пустельного ландшафту буде патерн, що складається з 3-х кольорів. Колишній, 6 Color залишався на озброєнні, поки його запаси на армійських складах поступово не закінчилися.

Чому 3 Color Desert такий популярний?

Камуфляж 3 Color Desert, піксельний триколірний пустельний патерн (DBDU), виявився більш вдалим, ніж його попередник. Звичайно, створити універсальний камуфляж для будь-якої місцевості практично неможливо. Адже в залежності від освітлення, мінерального складу ґрунту, часу доби забарвлення ландшафту може дуже сильно змінюватися. Від колишнього поєднання кольорів чорного, білого, темно-коричневого, бежевого, світло-коричневого і блідо-зеленого залишилося тільки 3: на тлі пісочного кольору світло-зелені широкі плями і вузькі смуги коричневого. Таке поєднання добре розмиває силует бійця під час руху й при збереженні повної нерухомості. В принципі, годиться він і для умов лісостепової зони або міста, крім сніжних зим. DBDU швидко набув поширення в світі. У США він був введений у всіх родах військ. Цей камуфляж широко застосовувався і застосовується збройними силами Угорщини, Ізраїлю, Македонії, Чилі, Казахстану. Війська Голландії, Австралії, що діяли в Афганістані, також використовували цей патерн.

Камуфляж 3 Color Desert популярний не тільки в збройних силах. Його охоче використовують мисливці, гравці в страйкбол, працівники охоронних структур, що працюють в польових умовах. Маскувальні властивості патерну досить універсальні, чим і пояснюється його затребуваність в застосуванні не тільки в пустельних областях. Охоче ​​купують його і байкери, і туристи, і грибники з дачниками. Адже вироби в цьому камуфляжі довго не вигоряють на сонці, відмінно витримують багаторазове прання не линяючи.

Що ж можна придбати в нашому магазині?

Різне спорядження і амуніцію в паттерні 3 Color Desert купити можна в магазині "Мілітарка", де є широкий асортимент моделей на будь-який смак в цьому камуфляжі. Форма камуфляжна різних розмірів. Тактичні ремені, дуже зручні не тільки для активного відпочинку, а й для міських жителів. Пропонуються також кепки, бермуди, футболки в цьому популярному паттерні. Штани польові тактичні. Всі моделі дуже високої якості, німецького та українського виробни

Німці були і залишаються одними з найактивніших розробників нових камуфляжних схем. Причому, ними до початку і під час Другої світової війни був закладений фундамент для багатьох нині використовуваних шаблонів. Однією з вдалих і перспективних знахідок того часу була осколкова схема шпліттертарн. Вона добре виконувала дві основні функції камуфляжу, імітаційну і деформуючу.

Один із перших та вдалих камуфляжів – Splittertarn

Його назва походить від німецького слова Spliter, осколок. Хоча вважається, що першими його так назвали американці після закінчення Другої світової війни. Цікава також ідея його створення, яка прийшла з врахуванням досвіду Першої світової. У ті часи для маскування техніки застосовували плями, намальовані іржаво-коричневою, зеленою і охристо-жовтою фарбами.

У 1931-му році була розроблена маскувальна накидка з бавовняної тканини (брезенту), під якою міг сховатися один солдат або кілька. Нею користувалися і для укриття від дощу. На основу сіро-бежевого кольору наносилися зелені і коричневі плями у вигляді осколків з гострими кутами. Для посилення маскувального ефекту, поверх схеми розташовувалися нерегулярні паралельні пунктирні лінії темно-зеленого кольору. Накидка була двосторонньою, одна зі сторін мала більш світлі відтінки. З початком Другої світової війни накидки отримували всі підрозділи Вермахту і парашутисти СС.

У 1941 році з'явилася нова схема, яку в спеціальній літературі пізніше позначили, як "Splittertarn B". Вона відрізнялася від колишньої тим, що розмір плям став менше. Її використовували для нанесення на кітелі і штани особового складу аж до 1944 року. У 1943 з'явилася ще одна модифікація, "болотна", якою користувалися снайпери і танкісти. Зелений колір став густішим, а бежева основа посвітліла. Відома під назвою "Sumpftarnmuster 43". У 1945 із-за зростаючого застосування приладів нічного бачення в шаблоні з'явилися світлопоглинаючі осколки чорного кольору.

Повоєнні модифікації камуфляжу Splittertarn

Після розвалу Німеччини на дві незалежні держави, західну та східну, розробка нових осколкових схем тривала приблизно в однакових напрямках. Адже "Splittertarn" дійсно забезпечував основні функції хорошого камуфляжу. По імітаційній частині, колірна гамма була підібрана таким чином, що в більшості ландшафтів Європи відмінно зливалася з навколишньою місцевістю.

Із завданням деформування людського силуету осколкові шаблони також добре справлялися. Вони розбивали контур солдата на візуально нічим не пов'язані між собою фрагменти.

ФРН з 1951 року починає застосовувати маскувальну схему Bundesgrenzschutz, BGS. Вона містила чотири кольори і по суті ґрунтувалася на шаблоні "Splittertarn B". Поверх плям у вигляді осколків зеленувато пісочного, оливково-зеленого та коричневого кольорів наносилися темно-зелені штрихи "малюнка дощу". Цей шаблон використовувався аж до 1976 року в трьох варіантах відтінків колірної гами. А для каверів на каски випускався до 2000-го року.

В даний час досить часто зустрічаються комерційні розробки на основі "Splittertarn B", де з поєднаннями кольорів виробники обходяться дуже вільно, орієнтуючись лише на вимоги та побажання мисливців і шанувальників тактичних ігор, страйкболу. Однак "осколковий" принцип в них до сих пір чітко проглядається.

В нашій країні Splittertarn купити пропонує «Мілітарка»

Найцікавіше, що цей шаблон до сих пір підробляють деякі кустарні виробники. Мабуть, це пов'язано з простотою його нанесення на бавовняну тканину. Хоча зустрічаються і підробки в дусі часу, з полікоттону. У таких виробах фарби швидко линяють, іноді змінюючи колір до невпізнання. Уникнути прикрих помилок при покупці можна просто звернувшись в наш магазин. Тут контрафактної продукції не буває.

Все рідше і рідше зими радують нас пухнастим снігом. Але все ж, іноді пощастить, і все стає навколо яскраво-білим. Як же заховати свою присутність в чистому полі або в засніженому лісі військовослужбовцю, мисливцеві, любителю ейрсофта? В такому випадку на допомогу приходить камуфляж Клякса.

Камуфляж Клякса на шляху до свого народження

Уроки радянсько-фінської війни (1939 - 1940 роки), що отримала в Фінляндії назву "Зимової", багато чому навчили не тільки керівництво РСЧА. Провідні держави також взяли до відома причину, чому радянські війська несли настільки численні тяжкі втрати.

Фінські бійці, воювали невеликими мобільними групами, які дуже швидко змінювали свою дислокацію. Їх кістяком були досвідчені мисливці, які прекрасно стріляли, не використовуючи навіть оптичних прицілів. Воювати з радянськими підрозділами, які пересувалися в основному по дорогах, їм було не так вже й важко. Підбираючись ближче, вони відшукували і відстрілювали командирів, а після короткої перестрілки зникали в лісах. Переслідувати їх було просто безглуздо.

Фіни воювали в білих маскувальних комбінезонах, а в частинах РККА зимового камуфляжу катастрофічно не вистачало. Бійці використовували все, що потрапляло під руку, в хід йшли звичайні простирадла. Сажа від багать залишала на них плями, роблячи маскування, до речі, цілком придатним до місцевих умов.

Одне з найкращих зимових маскувань – камуфляж Клякса

Поширена думка, що серед зимового сніжного покриву допомагає приховати свою присутність "міський" (урбан) камуфляж. Це в корені невірно. Велика кількість відтінків сірого лише буде демаскувати власника. До того ж існує певний стандарт НАТО, який регламентує, що відсоток темних плям на білому тлі не повинен становити більше п'яти. Інакше виникає "ефект далматинця", що видає присутність людини "з нутрощами". І стандарт цей не висмоктаний просто так із пальця.

У наші дні в світі запропоновано і експлуатується досить багато зимових маскувальних схем. Деякі з'явилися порівняно недавно і є інноваційними. Одним з них – це американський комерційний "Kings Snow Shadow Camo" або "сніжна тінь". Досить складний малюнок, що складається з тонких переходів білого в світло-сірі штрихи.

Звичайно, не можна не згадати про Kryptek Yeti або про A-TACS ATX. Multicam Alpine більше підходить для наших Карпат, тому його використання дещо обмежено. Британський PenCott Snowdrift досить складний у відтворенні, так як має палітру з трьох кольорів на білому тлі. Голландський "Realtree AP Snow Camo" хороший лише на степових ділянках, де крізь сніг пробиваються рештки пожухлої торішньої рослинності.

У загальному випадку для наших умов сніжної зими найбільш підходящим є все ж камуфляж Клякса. З усіх перерахованих вище в плані виробництва він є найбільш простим. А що стосується маскуючих якостей, незважаючи на простоту, вони просто відмінні. І це вже доведено на полях боїв АТО. Тим більше, що українські виробники налагодили його випуск у вигляді роздільних камуфляжних костюмів та елементарних маскхалатів. В його основі лежить німецький зимовий маскуючий малюнок Schneetarn. Спочатку він представляв собою окремі темні плями на білому тлі, схожі на морських їжаків. Але в наприкінці 2015-го року був представлений новий варіант, який і отримав в результаті назву Клякса. Гострі голки зникли, замість них з'явилися безформні невеликі цятки, схожі на бризки чорнила на білому папері.

Камуфляж Клякса завжди доступний у військторзі «Мілітарка»

Якісні вироби українських виробників практичні, володіють прекрасними маскувальними якостями і пропонуються за досить демократичними цінами. Моделі імпортного виробництва обійдуться, звісно ж, дорожче.