Військова форма - Multicam - Амеба - Woodland - Клякса

З приголомшливим завзяттям людство витрачає величезні сили на досягнення деяких результатів, які вже стали легендарними, але так і не булы отриманими. До них відноситься створення вічного двигуна, еліксиру безсмертя, філософського каменю. З деяких пір до них додалася і мрія створення єдиного універсального камуфляжу, який можна виробляти за цілком доступною для будь-якої розвиненої країни вартістю. Однією з найуспішніших спроб можна вважати розробку камуфляжної схеми Multicam.

Що таке насправді камуфляж Multicam?

Злі язики вже давно критикують цей шаблон. Навіщо було витрачати вісім років і величезні гроші на його розробку? А саме такий термін знадобився компанії "Crye Precision". До робіт вона також привертала "U.S. Army Soldier Systems Center ", відомий також під назвою" U.S Army Natick labs ". Роботи велися під девізом програми "Objective Force Warrior" і закінчилися до 2002-го року. Гаразд, залишимо на совісті американців їх хитрі корупційні схеми і звернемося до суті.

Одним з аргументів критики є наступний. Досить взяти форму кольору хакі, вигорілий нерівномірно під жарким сонцем, добряче виваляти її місцями в грязюці і ми отримаємо заношений костюм, який одягали ще англійці в XIX-му столітті, воюючи з індійськими повстанцями. Однак не все так просто. І ось чому.

У промислових масштабах штучно освітлювати плямами бавовняну тканину і бруднити її брудом ніхто не буде. Успіх мультікама полягає в імітації такого ефекту і в тому, що при різному освітленні шаблон по-різному відбиває світло, тобто те зображення, яке бачить спостерігач.

Черговий універсальний камуфляж створити не вдалося. Однак якийсь досить універсальний шаблон вийшов доволі непоганим. Хоча його схема й дещо складна. Просто він працював не на всіх ландшафтах, як позиціонували його розробники. Наприклад, в лісостеповій зоні нашої країни і в умовах Карпатських гір він проявляє свої маскувальні якості на високому рівні.

Кольорове наповнення Multicam містить вельми рідкісне для камуфляжних схем число кольорів, аж сім. Це плавно перетікаючі одна в одну безформні плями з градієнтами кольоровості від зеленого до коричневого. Присутні там і майже білі плями. Від чорного кольору, як неіснуючого в природі в чистому вигляді, розробники відмовилися.

Multicam – один із найпопулярніших маскувальних патернів

Незважаючи на критику, це дійсно так. З ним по популярності може змагатися хіба що Woodland, хоча його властивість темніти при намоканні досить сильно впливає в більшості випадків на його маскувальні якості.

Ідеї ​​мультікама надихають й розробників з інших країн. Наприклад, що з'явився в 2012-му італійський Vegecam дуже схожий з Crye Multicam. А більш відоме його назва – Multiland, ще більше наштовхує на асоціації з американським прототипом.

Мультикам використовують у багатьох країнах. В Україні в нього одягнені деякі військові підрозділи. Використовує його польський спецназ "Грім", російські спецпідрозділи ФСБ "Альфа". На батьківщині цього патерну він використовується Службою міграційного контролю, підрозділами SEAL, Delta Force, MARSOC, Департаментом Внутрішньої Безпеки. Крім того, він широко застосовується в американських компаніях контрактних (найманих) солдат, що діють на територіях інших країн.

До його переваг відноситься також те, що з його допомогою можна відмінно маскувати спорядження, зброю та техніку. У нашій країні він став популярним разом з новим українським камуфляжем ММ-14, й часто купується любителями айрсофта і мисливцями.

Воєнторг «Мілітарка» пропонує вироби в Multicam USA

Саме в оригінальній колірній гамі у нас можна придбати тактичну форму і спорядження. Хоча навіть відомі світові виробники іноді допускають незначні варіації, пов'язані в основному з інтересами мисливців і страйкболістів. Адже ландшафтів існує безліч, а класичний мультикам все ж не є універсальним.

Є розробки в сфері маскування, які були зроблені давним-давно, але залишаються актуальними досі. Їх не так вже й багато, одиниці. Одним з таких довгожителів є камуфляж Амеба.

Перші маскувальні костюми СРСР і камуфляж Амеба

Історія цього маскувального шаблону почалася ще в 20-і роки минулого століття. Тоді використовувалися легкі марлеві накидки білого кольору, які, звернувши, можна було носити в кишені гімнастерки. До них додавався комплект барвників, щоб за місцем (з урахуванням переважаючого відтінку місцевості) надати накидці відповідне маскувальне забарвлення. Поступати в регулярні війська вони почали з 1925 року.

Однак вони не вирішували повною мірою завдання приховування присутності особового складу на полі бою. Стали виготовляти так звані "мочальні" костюми. Волокна мочали в'язалися в пучки і кріпилися до спеціальних отворів в маскувальному костюмі. Таких елементів було близько двох сотень. Маскування костюм забезпечував на відмінному рівні, так як мав і великий безформний капюшон. Але в цілому його собівартість становила на той час 8 рублів, а комплект гімнастерки з брюками коштував для порівняння всього 1 рубль 50 копійок.

Спроба замінити його більш дешевою й не менш ефективної екіпіровкою виявилася успішною. У другій половині 20-з років з'явився камуфляж амеба. Він коштував в три рази дешевше "мочалки". До того ж, на одягання "мочалки" була потрібна хвилина, а халат накидали за 30 секунд. Але через інертність військової радянської машини він став регулярно поставлятися у війська лише років через десять.

У стрілецькій дивізії пропонувалося мати 40% мочальних костюмів, 50% "амеб" і ще 10% "амеб" виключно для осіннього періоду. Цілком звично для РККА, що така пропорція практично ніколи не дотримувалася.

Камуфляж Амеба, його схема та маскувальні властивості

Цей тип малюнка наносили на маскхалати і на маскувальні костюми, які складалися з широкої сорочки з великим капюшоном і просторих штанів. А перед самим початком Другої світової війни на постачання стали надходити комбінезони. Все це надягалось поверх основного обмундирування. Літня схема представляла собою амебоподібними великі плями зеленого і темно коричневого кольору, що наносяться на світло зелений фон (хакі).

Осінній шаблон складався з темно коричневих і жовто зелених плям, що імітують зів'яле листя. Для ведення бойових дій на кам'янистому ландшафті застосовувалася схема з зеленими і сіро-землистими плямами. А для пустельних місцевостей рекомендувалося використовувати землисті (сірі) і пісочні плями.

Простота забарвлення і дешевизна таких тканин дозволяла випускати їх у величезних кількостях. В якості основи використовувалася бавовняна тканина, рідше – лляна (рогожки вибільних некручені і рогожки лляні).

Практика показала, що камуфляж Амеба здатний відмінно дезорієнтувати спостерігача, розбиваючи силует об'єкта спостереження на окремі фрагменти, візуально не пов'язані між собою. З огляду на те, що тканина з цим шаблоном часто в роки Другої світової війни використовували як основа, на яку наносили інші камуфляжі, в результаті виходили зовсім нові схеми. За різними підрахунками в результаті бійці РККА носили на плечах до трьох десятків різних маскувальних малюнків.

Легендарній камуфляж Амеба можна придбати в «Мілітарці»

І це не дивно. Адже деякі українські виробники продовжують виготовляти в цьому камуфляжному шаблоні точну копію маскувального костюма часів Другої світової війни, який давно вже в народі прозвали амебою.

Костюм з дуже просторим капюшоном має каплеподібну форму. Він швидко накидається на легкий літній одяг або просто на голе тіло (білизну). Великим успіхом він користується в середовищі мисливців, реконструкторів та деяких шанувальників ейрсофта.

Мабуть, найпопулярніший камуфляж "всіх часів і народів" - це woodland camo. У Сполучених штатах 1948 рік ознаменувався появою камуфляжу "ERDL", який прийшов на зміну оливі та хакі, що застосовували тоді в якості основного забарвлення форми. Розробкою займалася Engineer Research & Development Laboratories. З початком війни у ​​В'єтнамі, він широко використовувався в різних модифікаціях спочатку елітними підрозділами розвідки і загонами спеціального призначення. Потім поширився практично на весь контингент американських військ. Перші моделі представляли собою імітацію коричневих, зелених і чорних "гілок" зі світло зеленими "листям". Через деякий час стала застосовуватися коричнево-домінантна схема, де світло зелений замінили на світло-коричневий відтінок. Нині в цих забарвленнях виготовляють форму, військові головні убори, захисні жилети і розвантаження.

Woodland – камуфляж який наробив галасу

Корпус морської піхоти США переодягли в новий камуфляж, який отримав назву "Lowland" ( "Поділ"). Пізніше з'явилася модифікація "Дельта" (неофіційна тоді назва), яка розраховувалася на застосування армією США в Південно-Східній Азії. Назва, швидше за все, походить від передбачуваного району використання – дельти річки Меконг. "ERDL" залишався «на озброєнні» й після виведення американських солдатів з В'єтнаму. В останній раз використовувався під час провальної операції з порятунку американських заручників "Eagle Claw" ( "Орлиний кіготь") на території Ірану в квітні 1980 року, в Бейруті і при вторгненні американських солдатів в Гренаду (1983 рік, операція "Urgent Fury" – ("Спалах Люті").

У 1981 році США починає приймати на озброєння уніформу нового стандарту – BDU (Battle Dress Uniform), яка призначалася для носіння тільки під час бойових дій. Камуфляжне забарвлення отримала назву "woodland" і застосовувалася в 4-х модифікаціях:

1. "general", основний і найпоширеніший варіант, він же іменувався "temperate", помірний;
2. "lowland", використовувався для низинних ландшафтів і в заболоченій місцевості. Переважають зелені відтінки;
3. "highland", модифікація для використання в гірській місцевості, домінуючий відтінок – коричневий;
4. "transitional", перехідний, також іменований "delta". За рахунок застосування спеціальної фарби добре виконував маскувальні функції в інфрачервоному діапазоні.

Woodland камуфляж пізніше був розроблений в цифровому виконанні, й отриммав нову назву - "Digital woodland". Ця модифікація паттерна Вудланд застосовується в армії США до теперішнього часу. Хоча повсюдно замінюється на ACU (Army Combat Uniform), який визначає не тільки характерний патерн, але і крій уніформи.

В Україні Woodland купити не проблема

Наш інтернет-магазин дає можливість придбати усім бажаючим широкий асортимент різного спорядження та екіпіровки в цьому популярному паттерні. Улюблений мисливцями камуфляж Вудланд купити бажають і рибалки, і туристи. Багато команд страйкболістів та шанувальників пейнтболу використовують його в якості своєї уніформи. Незважаючи на одну негативну властивість, а саме сильно темніти при намоканні, Woodland досі, мабуть, найпопулярніший патерн у всьому світі.

Все рідше і рідше зими радують нас пухнастим снігом. Але все ж, іноді пощастить, і все стає навколо яскраво-білим. Як же заховати свою присутність в чистому полі або в засніженому лісі військовослужбовцю, мисливцеві, любителю ейрсофта? В такому випадку на допомогу приходить камуфляж Клякса.

Камуфляж Клякса на шляху до свого народження

Уроки радянсько-фінської війни (1939 - 1940 роки), що отримала в Фінляндії назву "Зимової", багато чому навчили не тільки керівництво РСЧА. Провідні держави також взяли до відома причину, чому радянські війська несли настільки численні тяжкі втрати.

Фінські бійці, воювали невеликими мобільними групами, які дуже швидко змінювали свою дислокацію. Їх кістяком були досвідчені мисливці, які прекрасно стріляли, не використовуючи навіть оптичних прицілів. Воювати з радянськими підрозділами, які пересувалися в основному по дорогах, їм було не так вже й важко. Підбираючись ближче, вони відшукували і відстрілювали командирів, а після короткої перестрілки зникали в лісах. Переслідувати їх було просто безглуздо.

Фіни воювали в білих маскувальних комбінезонах, а в частинах РККА зимового камуфляжу катастрофічно не вистачало. Бійці використовували все, що потрапляло під руку, в хід йшли звичайні простирадла. Сажа від багать залишала на них плями, роблячи маскування, до речі, цілком придатним до місцевих умов.

Одне з найкращих зимових маскувань – камуфляж Клякса

Поширена думка, що серед зимового сніжного покриву допомагає приховати свою присутність "міський" (урбан) камуфляж. Це в корені невірно. Велика кількість відтінків сірого лише буде демаскувати власника. До того ж існує певний стандарт НАТО, який регламентує, що відсоток темних плям на білому тлі не повинен становити більше п'яти. Інакше виникає "ефект далматинця", що видає присутність людини "з нутрощами". І стандарт цей не висмоктаний просто так із пальця.

У наші дні в світі запропоновано і експлуатується досить багато зимових маскувальних схем. Деякі з'явилися порівняно недавно і є інноваційними. Одним з них – це американський комерційний "Kings Snow Shadow Camo" або "сніжна тінь". Досить складний малюнок, що складається з тонких переходів білого в світло-сірі штрихи.

Звичайно, не можна не згадати про Kryptek Yeti або про A-TACS ATX. Multicam Alpine більше підходить для наших Карпат, тому його використання дещо обмежено. Британський PenCott Snowdrift досить складний у відтворенні, так як має палітру з трьох кольорів на білому тлі. Голландський "Realtree AP Snow Camo" хороший лише на степових ділянках, де крізь сніг пробиваються рештки пожухлої торішньої рослинності.

У загальному випадку для наших умов сніжної зими найбільш підходящим є все ж камуфляж Клякса. З усіх перерахованих вище в плані виробництва він є найбільш простим. А що стосується маскуючих якостей, незважаючи на простоту, вони просто відмінні. І це вже доведено на полях боїв АТО. Тим більше, що українські виробники налагодили його випуск у вигляді роздільних камуфляжних костюмів та елементарних маскхалатів. В його основі лежить німецький зимовий маскуючий малюнок Schneetarn. Спочатку він представляв собою окремі темні плями на білому тлі, схожі на морських їжаків. Але в наприкінці 2015-го року був представлений новий варіант, який і отримав в результаті назву Клякса. Гострі голки зникли, замість них з'явилися безформні невеликі цятки, схожі на бризки чорнила на білому папері.

Камуфляж Клякса завжди доступний у військторзі «Мілітарка»

Якісні вироби українських виробників практичні, володіють прекрасними маскувальними якостями і пропонуються за досить демократичними цінами. Моделі імпортного виробництва обійдуться, звісно ж, дорожче.