Військова форма - Digital Desert - Амеба - Коричневий - Чорний - Navy blue - Шплиттертарн

Цифрові (піксельні) камуфляжі стають все більш затребуваними. І не тільки для комерційних застосувань. Його беруть на озброєння багато країн світу. Наприклад, в Україні – це ММ-14. А один з камуфляжів американських морських піхотинців – Digital Desert.

Digital Desert на початку свого славного шляху

Що таке Корпус морської піхоти США, US Marine Corps, скорочено USMC? Відстань Американського континенту від країн Європи, Азії або Африки передбачає лише два шляхи перекидання військовослужбовців до цих географічних районів, по повітрю або морським шляхом. Перший досить дорогий і проблематичний. А ось другий – в самий раз. Тому і народився такий термін, морський піхотинець. Сухопутний моряк. Недарма їх емблемою служить глобус з якорем (Globe and Anchor).

Фактично морпіхи це не моряки. Це відмінно навчена і вишколена піхота, яку доставляють до місця призначення морем. Передбачувані театри дій – лісостеп, джунглі або пустельні райони. Тому і прийнято в обмундируванні морської піхоти два основних камуфляжних патерна – MARPAT'а. MARPAT Woodland і MARPAT Desert. З деяких пір до них додався третій, який іноді використовується підрозділами USMC – MARPAT Urban.

Розробку інноваційного, цифрового патерну для морських піхотинців почали в 2000-му році. Після всіх невдалих дослідів зі спробами створення універсального камуфляжу. У 2001-му році патерн був всебічно випробуваний і в 2002-му офіційно прийнятий на озброєння.

Як працює цифровий Digital Desert?

Складається він з наступних кольорів: жовтувато-коричневий, світлий жовтувато-коричневий, світло-коричневий і коричневий. Не слід плутати його з канадської схемою CADPAT AR, призначеної для посушливих районів. Принцип той же, піксельний, але кольори інші.

Камуфляжний патерн побудований з невеликих квадратиків, які можуть візуально складатися в більш великі структури, накладаючись і перетинаючись. Такий піксельний принцип дозволяє на різних відстанях об'єкта від спостерігача дробити силует не тільки на площині. Він створює тривимірну ілюзію того, що окремі частини силуету знаходяться від спостерігача на різних відстанях.

Фокус в тому, що спостерігач бачить зображення об'єкта, сформоване спочатку з окремих точок, пікселів. Таким же чином ми бачимо картинку, намальовану на екрані цифрового дисплея або телевізора. Тільки там, незалежно від відстані, зображення зберігає пізнавані риси. А в камуфляжній схемі все навпаки. Там розробники свідомо намагаються роздробити впізнаваний об'єкт на набір нерозпізнаних плям.

Digital Desert по праву вважається одним з найбільш вдалих камуфляжів XXI-го століття. На жаль, він не уникнув долі багатьох популярних маскувальних шаблонів. Його дуже часто підробляють, а такі випадки не йдуть на користь покупцям. Хоча, треба зізнатися, переважна більшість контрафактної продукції зосереджено на ринку пострадянських країн. І весь цей сумний процес часто не обходиться без участі наших китайських друзів. А от поживачі Західної Європи і американського континенту з такою проблемою просто не стикаються.

Чим приваблює покупців «Мілітарки» Digital Desert?

Як це часто буває, даний цифровий патерн виявився дуже ефективним не тільки в пустельних місцевостях. У лісостеповій смузі України, особливо восени, він чудово розбиває людський силует, створюючи вдале маскування. Лише на зеленому тлі, він буде не зовсім придатним, роблячи зображення занадто видимим та об’ємним.

В асортименті магазину «Мілітарка» в цьому патерні можна придбати: легкі польові костюми, тактичні сорочки, футболки, балаклави, панами та бандани. Крім відмінних маскувальних властивостей, шаблон Digital Desert приваблює покупців й своїм оригінальним малюнком, й його купують просто для повсякденного носіння.

Є розробки в сфері маскування, які були зроблені давним-давно, але залишаються актуальними досі. Їх не так вже й багато, одиниці. Одним з таких довгожителів є камуфляж Амеба.

Перші маскувальні костюми СРСР і камуфляж Амеба

Історія цього маскувального шаблону почалася ще в 20-і роки минулого століття. Тоді використовувалися легкі марлеві накидки білого кольору, які, звернувши, можна було носити в кишені гімнастерки. До них додавався комплект барвників, щоб за місцем (з урахуванням переважаючого відтінку місцевості) надати накидці відповідне маскувальне забарвлення. Поступати в регулярні війська вони почали з 1925 року.

Однак вони не вирішували повною мірою завдання приховування присутності особового складу на полі бою. Стали виготовляти так звані "мочальні" костюми. Волокна мочали в'язалися в пучки і кріпилися до спеціальних отворів в маскувальному костюмі. Таких елементів було близько двох сотень. Маскування костюм забезпечував на відмінному рівні, так як мав і великий безформний капюшон. Але в цілому його собівартість становила на той час 8 рублів, а комплект гімнастерки з брюками коштував для порівняння всього 1 рубль 50 копійок.

Спроба замінити його більш дешевою й не менш ефективної екіпіровкою виявилася успішною. У другій половині 20-з років з'явився камуфляж амеба. Він коштував в три рази дешевше "мочалки". До того ж, на одягання "мочалки" була потрібна хвилина, а халат накидали за 30 секунд. Але через інертність військової радянської машини він став регулярно поставлятися у війська лише років через десять.

У стрілецькій дивізії пропонувалося мати 40% мочальних костюмів, 50% "амеб" і ще 10% "амеб" виключно для осіннього періоду. Цілком звично для РККА, що така пропорція практично ніколи не дотримувалася.

Камуфляж Амеба, його схема та маскувальні властивості

Цей тип малюнка наносили на маскхалати і на маскувальні костюми, які складалися з широкої сорочки з великим капюшоном і просторих штанів. А перед самим початком Другої світової війни на постачання стали надходити комбінезони. Все це надягалось поверх основного обмундирування. Літня схема представляла собою амебоподібними великі плями зеленого і темно коричневого кольору, що наносяться на світло зелений фон (хакі).

Осінній шаблон складався з темно коричневих і жовто зелених плям, що імітують зів'яле листя. Для ведення бойових дій на кам'янистому ландшафті застосовувалася схема з зеленими і сіро-землистими плямами. А для пустельних місцевостей рекомендувалося використовувати землисті (сірі) і пісочні плями.

Простота забарвлення і дешевизна таких тканин дозволяла випускати їх у величезних кількостях. В якості основи використовувалася бавовняна тканина, рідше – лляна (рогожки вибільних некручені і рогожки лляні).

Практика показала, що камуфляж Амеба здатний відмінно дезорієнтувати спостерігача, розбиваючи силует об'єкта спостереження на окремі фрагменти, візуально не пов'язані між собою. З огляду на те, що тканина з цим шаблоном часто в роки Другої світової війни використовували як основа, на яку наносили інші камуфляжі, в результаті виходили зовсім нові схеми. За різними підрахунками в результаті бійці РККА носили на плечах до трьох десятків різних маскувальних малюнків.

Легендарній камуфляж Амеба можна придбати в «Мілітарці»

І це не дивно. Адже деякі українські виробники продовжують виготовляти в цьому камуфляжному шаблоні точну копію маскувального костюма часів Другої світової війни, який давно вже в народі прозвали амебою.

Костюм з дуже просторим капюшоном має каплеподібну форму. Він швидко накидається на легкий літній одяг або просто на голе тіло (білизну). Великим успіхом він користується в середовищі мисливців, реконструкторів та деяких шанувальників ейрсофта.

Navy blue або темно-синій – колір який отримав назву через його використання в Військово-морському флоті Великобританії, де він застосовувався для виробництва форми починаючи з 1748 року. Пізніше, в різних варіаціях, був застосований в якості основного відтінку уніформи в багатьох військово-морських силах світу.

Шістнадцятковий код кольору navy blue - #000080. За моделлю RGB він включає 50.2% синього, 0% червоного і 0% зеленого. Також він має приблизну довжину хвилі 464.2 nm.

Сама назва navy blue colour стали використовувати на початку XIX століття, вже в 1813 році він згадується в Оксфордському словнику. Пізніше темно-синій поступився місцем чорному, так як останній менш схильний до вигоряння на сонці та втрати початкового відтінку внаслідок багаторазового прання.

Navy blue в сучасному одязі

Незважаючи на те, що сьогодні навіть в ВМС стали вводити камуфляжну форму, navy blue color як і раніше залишається одним з відтінків стройового одягу моряків, причому і повсякденного, і парадного. Багато в чому, це можливо завдяки тому, що немає особливої потреби використовувати камуфляж, виробництво якого дорожче. Такий відтінок залишається й як данина традиціям, адже їх дотримання на флоті особливо сильне.

Колір navy blue знайшов своє застосування й на суші. Причому не тільки в цивільному гардеробі, але і більш спеціалізованому.

• Темні відтінки синього застосовують для виробництва повсякденної та парадної форми військовослужбовців військово-повітряних сил, а також комбінезонів для військовослужбовців технічних служб.
• Dark navy blue є одним з варіантів кольору форми силових структур – поліції та міського спецназу. Адже в даному випадку уніформа повинна істотно відрізнятися від армійських аналогів, але при цьому спрощувати ідентифікацію бійця серед натовпу.

Широке використання відтінок отримав у виробництві поліцейського одягу, спеціальних речей, які можуть використовувати бійці приватних військових компаній або оперативники, яким потрібен гардероб близький до громадянського. Синій і темно-синій кольори сьогодні часто застосовуються для забарвлення різноманітних виробів тактичного гардероба: флісових і soft shell курток, штанів, регланів. Також темний navy blue використовується у виробництві екіпіровки, починаючи від сумок для прихованого носіння зброї, закінчуючи рюкзаками і підсумками.

Темно-синій колір користується популярністю в повсякденній моді, він неодноразово ставав трендом у виробництві лінійок чоловічого та жіночого одягу різних стилів й сезонів.

Німці були і залишаються одними з найактивніших розробників нових камуфляжних схем. Причому, ними до початку і під час Другої світової війни був закладений фундамент для багатьох нині використовуваних шаблонів. Однією з вдалих і перспективних знахідок того часу була осколкова схема шпліттертарн. Вона добре виконувала дві основні функції камуфляжу, імітаційну і деформуючу.

Один із перших та вдалих камуфляжів – Splittertarn

Його назва походить від німецького слова Spliter, осколок. Хоча вважається, що першими його так назвали американці після закінчення Другої світової війни. Цікава також ідея його створення, яка прийшла з врахуванням досвіду Першої світової. У ті часи для маскування техніки застосовували плями, намальовані іржаво-коричневою, зеленою і охристо-жовтою фарбами.

У 1931-му році була розроблена маскувальна накидка з бавовняної тканини (брезенту), під якою міг сховатися один солдат або кілька. Нею користувалися і для укриття від дощу. На основу сіро-бежевого кольору наносилися зелені і коричневі плями у вигляді осколків з гострими кутами. Для посилення маскувального ефекту, поверх схеми розташовувалися нерегулярні паралельні пунктирні лінії темно-зеленого кольору. Накидка була двосторонньою, одна зі сторін мала більш світлі відтінки. З початком Другої світової війни накидки отримували всі підрозділи Вермахту і парашутисти СС.

У 1941 році з'явилася нова схема, яку в спеціальній літературі пізніше позначили, як "Splittertarn B". Вона відрізнялася від колишньої тим, що розмір плям став менше. Її використовували для нанесення на кітелі і штани особового складу аж до 1944 року. У 1943 з'явилася ще одна модифікація, "болотна", якою користувалися снайпери і танкісти. Зелений колір став густішим, а бежева основа посвітліла. Відома під назвою "Sumpftarnmuster 43". У 1945 із-за зростаючого застосування приладів нічного бачення в шаблоні з'явилися світлопоглинаючі осколки чорного кольору.

Повоєнні модифікації камуфляжу Splittertarn

Після розвалу Німеччини на дві незалежні держави, західну та східну, розробка нових осколкових схем тривала приблизно в однакових напрямках. Адже "Splittertarn" дійсно забезпечував основні функції хорошого камуфляжу. По імітаційній частині, колірна гамма була підібрана таким чином, що в більшості ландшафтів Європи відмінно зливалася з навколишньою місцевістю.

Із завданням деформування людського силуету осколкові шаблони також добре справлялися. Вони розбивали контур солдата на візуально нічим не пов'язані між собою фрагменти.

ФРН з 1951 року починає застосовувати маскувальну схему Bundesgrenzschutz, BGS. Вона містила чотири кольори і по суті ґрунтувалася на шаблоні "Splittertarn B". Поверх плям у вигляді осколків зеленувато пісочного, оливково-зеленого та коричневого кольорів наносилися темно-зелені штрихи "малюнка дощу". Цей шаблон використовувався аж до 1976 року в трьох варіантах відтінків колірної гами. А для каверів на каски випускався до 2000-го року.

В даний час досить часто зустрічаються комерційні розробки на основі "Splittertarn B", де з поєднаннями кольорів виробники обходяться дуже вільно, орієнтуючись лише на вимоги та побажання мисливців і шанувальників тактичних ігор, страйкболу. Однак "осколковий" принцип в них до сих пір чітко проглядається.

В нашій країні Splittertarn купити пропонує «Мілітарка»

Найцікавіше, що цей шаблон до сих пір підробляють деякі кустарні виробники. Мабуть, це пов'язано з простотою його нанесення на бавовняну тканину. Хоча зустрічаються і підробки в дусі часу, з полікоттону. У таких виробах фарби швидко линяють, іноді змінюючи колір до невпізнання. Уникнути прикрих помилок при покупці можна просто звернувшись в наш магазин. Тут контрафактної продукції не буває.