Військова форма - 6-Color Desert - Форма хакі - Клякса - Помаранчевий

Для людини, яка ніколи не була в справжній пустелі, вона представляється безкрайніх морем звичайного піску. Одноманітний, безплідний і нудний ландшафт, не відрізняється різноманітністю кольорів. Насправді це далеко не так. І не випадково свого часу з'явився та став відомим на весь світ камуфляж 6 Color Desert. Чи не забагато аж 6 відтінків для пустельної місцевості?

6 Color Desert з’явився не на рівному місці

Виявляється, найважче маскуватися саме в пустелі. Причому, єдину камуфляжну схему для всіх найбільших пустельних місцевостей земної кулі підібрати практично неможливо. І пов'язано це з багатьма факторами.

По-перше, колір самого піску може варіюватися в досить широких межах. Це залежить від переважаючого наявності мінералів в конкретному регіоні. Наприклад, пісок північної околиці Сахари в Марокко оранжевого кольору. Такий же колір, але дещо менш насичений, мають піски в районі Тунісу, а також в пустелі Негев (Ізраїль), що займає близько 60% території країни. В даних випадках це пов'язано з високим вмістом оксидів заліза. Пісок може бути також білим, жовтим, бежевим, коричневим, сірим і навіть майже чорним.

По-друге в залежності від вологості (яка і в пустелі може коливатися), температури і часу доби переважають відтінки ландшафту також можу змінюватися в істотних межах. Тому, готуючись до операції "Буря в пустелі", було прийнято рішення розробити маскувальне забарвлення, яке б замінило не придатний до умови ведення бойових дій в Іраку камуфляж Woodland. Недоліком технологій того часу було те, що Woodland при намоканні ставав практично чорним, що сильно демаскувало солдатів, та й тропічна кольорова гамма не підходила для дій в сухому регіоні Близького Сходу.

В результаті з'явився один з перших цифрових камуфляжів, який включав в себе 6 відтінків. Тан, світло-зелений, середній і темно-коричневий. Шаблон доповнювали схожі на чіпси чорні і білі вкраплення. Камуфляж був тут же прозвали американськими солдатами chocolate chips – шоколадними чіпсами.

Цікаво, що американське командування досить швидко відмовилося від його застосування, вважаючи шаблон досить дорогим у виготовленні. Однак він досі входить в спорядження в деяких підрозділах Іракської армії та Іспанії. Армія Китаю і Філіппін також використовують злегка модифіковану цю ж схему.

Подальша еволюція камуфляжу 6 Color Desert

Американці незабаром після початку експлуатації шестикольорового шаблону стали застосовувати більш простий у виробництві маскувальний патерн, який складався всього з трьох кольорів. Від колишнього залишилися лише світло-зелений і коричневий на піщаному тлі. Змінилася і форма плям. Світло-зелені стали ширше, а коричневі перетворилися на вузькі смуги. На думку американських експертів такий камуфляж краще приховував присутність солдатів в умовах пустелі. Пізніше до них іноді стали додавати і плями рожевого кольору. У більшості пустельних місцевостей ранній світанок забарвлює ландшафт саме в цей відтінок. Колишній же, 6 Color Desert, залишався також на озброєнні. Його просто перестали випускати, поки його запаси на складах з часом не вичерпалися.

Однак це не заважає багатьом комерційним виробникам, в різних країнах світу, до сих пір виробляти польову форму для мисливців і шанувальників ейрсофту в тому самому, первісному камуфляжі. Причому, більшість моделей виготовляється в прийнятому для тих часів американському стандарті BDU. Виявилося, що в степовій зоні з невеликими вкрапленнями зелені колишня схема себе цілком виправдовує.

Воєнторг «Мілітарка» пропонує оригінальні вироби в 6 Color Desert

Це гарантує політика роботи безпосередньої співпраці лише з самими надійними і перевіреними постачальниками. Тому нарікань, на швидко полинялі або такі, що втратили форму після прання вироби, в нашому магазині просто не може бути.

Нам давно звичний цей колір, знайомий по старій військовій формі, по фільмах та книгах. А прийшов він на поля битв в далекому 1867 році, коли між Великобританією і її колоніальними володіннями в Індії йшла важка війна. Причому, почали використовувати хакі не за височайшим повелінням, а з ініціативи молодого британського майора, якому важко було спостерігати за численними смертями його солдатів. У той час британські військові воювали в мундирах червоного кольору і були відмінною мішенню на полі бою. Вирішивши замовити військову форму непомітного кольору для своїх бійців, майор відправився до місцевого кравця. На питання, як його звуть, індієць відповів: "Хакі". У перекладі з хінді, з перської мови або з урду це означає "бруд" або "пил".

Звідки він, такий звичний нам колір Хакі?

За ініціативу майору присвоїли звання генерала, а за недотримання традицій з армії звільнили в запас. Англійці так і воювали в червоних мундирах аж до 1901 року, коли важкі втрати в особовому складі змусили-таки консервативних британців переодягнутися в менш яскраву форму.

У царській Росії після провальної російсько-японської війни теж було прийнято рішення змінити білий колір мундирів на захисний. А під час 1-ї світової війни в це забарвлення одяглися всі воюючі сторони і багато інших армії світу, крім французів. Ті вперто відмовлялися до 1918 року знімати свої світло блакитні мундири, за що і поплатилися величезними втратами.

Форма хакі – відтінки та застосування

Колір тканини, зеленувато-коричневого або брудного-пісочного відтінку, виявився з хорошим камуфлюючим ефектом. Це було перевірено на полях численних битв у багатьох війнах. Форма цього непомітного і практичного болотного кольору врятувала свого часу величезну кількість життів.

Незважаючи на свою однотонність, колір хакі відмінно маскує бійця і в лісі, і в полі, і на тлі міського ландшафту. Стало звичним фарбувати в болотний колір техніку, все польове спорядження, яким користуються військові. Ця традиція зберігається до цих пір. Причому не тільки військові використовують спорядження і амуніцію цього кольору. Мисливці, туристи, гравці в страйкбол, любителі природи охоче купують спорядження захисного болотного кольору в магазині "Мілітарка".

Форма хакі у кількох поколінь асоціюється з мужністю і романтикою армійської служби. На початку 60-х з легкої руки американського художника Ендрю Ворхола почалося масове захоплення стилем мілітарі. Шити повсякденний одяг болотного відтінку стало модним, а колір "сафарі" завоював навіть автомобільну індустрію.

Все рідше і рідше зими радують нас пухнастим снігом. Але все ж, іноді пощастить, і все стає навколо яскраво-білим. Як же заховати свою присутність в чистому полі або в засніженому лісі військовослужбовцю, мисливцеві, любителю ейрсофта? В такому випадку на допомогу приходить камуфляж Клякса.

Камуфляж Клякса на шляху до свого народження

Уроки радянсько-фінської війни (1939 - 1940 роки), що отримала в Фінляндії назву "Зимової", багато чому навчили не тільки керівництво РСЧА. Провідні держави також взяли до відома причину, чому радянські війська несли настільки численні тяжкі втрати.

Фінські бійці, воювали невеликими мобільними групами, які дуже швидко змінювали свою дислокацію. Їх кістяком були досвідчені мисливці, які прекрасно стріляли, не використовуючи навіть оптичних прицілів. Воювати з радянськими підрозділами, які пересувалися в основному по дорогах, їм було не так вже й важко. Підбираючись ближче, вони відшукували і відстрілювали командирів, а після короткої перестрілки зникали в лісах. Переслідувати їх було просто безглуздо.

Фіни воювали в білих маскувальних комбінезонах, а в частинах РККА зимового камуфляжу катастрофічно не вистачало. Бійці використовували все, що потрапляло під руку, в хід йшли звичайні простирадла. Сажа від багать залишала на них плями, роблячи маскування, до речі, цілком придатним до місцевих умов.

Одне з найкращих зимових маскувань – камуфляж Клякса

Поширена думка, що серед зимового сніжного покриву допомагає приховати свою присутність "міський" (урбан) камуфляж. Це в корені невірно. Велика кількість відтінків сірого лише буде демаскувати власника. До того ж існує певний стандарт НАТО, який регламентує, що відсоток темних плям на білому тлі не повинен становити більше п'яти. Інакше виникає "ефект далматинця", що видає присутність людини "з нутрощами". І стандарт цей не висмоктаний просто так із пальця.

У наші дні в світі запропоновано і експлуатується досить багато зимових маскувальних схем. Деякі з'явилися порівняно недавно і є інноваційними. Одним з них – це американський комерційний "Kings Snow Shadow Camo" або "сніжна тінь". Досить складний малюнок, що складається з тонких переходів білого в світло-сірі штрихи.

Звичайно, не можна не згадати про Kryptek Yeti або про A-TACS ATX. Multicam Alpine більше підходить для наших Карпат, тому його використання дещо обмежено. Британський PenCott Snowdrift досить складний у відтворенні, так як має палітру з трьох кольорів на білому тлі. Голландський "Realtree AP Snow Camo" хороший лише на степових ділянках, де крізь сніг пробиваються рештки пожухлої торішньої рослинності.

У загальному випадку для наших умов сніжної зими найбільш підходящим є все ж камуфляж Клякса. З усіх перерахованих вище в плані виробництва він є найбільш простим. А що стосується маскуючих якостей, незважаючи на простоту, вони просто відмінні. І це вже доведено на полях боїв АТО. Тим більше, що українські виробники налагодили його випуск у вигляді роздільних камуфляжних костюмів та елементарних маскхалатів. В його основі лежить німецький зимовий маскуючий малюнок Schneetarn. Спочатку він представляв собою окремі темні плями на білому тлі, схожі на морських їжаків. Але в наприкінці 2015-го року був представлений новий варіант, який і отримав в результаті назву Клякса. Гострі голки зникли, замість них з'явилися безформні невеликі цятки, схожі на бризки чорнила на білому папері.

Камуфляж Клякса завжди доступний у військторзі «Мілітарка»

Якісні вироби українських виробників практичні, володіють прекрасними маскувальними якостями і пропонуються за досить демократичними цінами. Моделі імпортного виробництва обійдуться, звісно ж, дорожче.