Військова форма - Пустыня - Форма хакі - Гірчичний

Занадто часто, на жаль, пустельні райони земної кулі ставали ареною кривавих битв, в яких гинули десятки тисяч людей. Причиною воєн могли бути нафта, газ, релігійні мотиви і зовсім вже притягнуті за вуха приводи. Так чи інакше, але з розвитком технологій маскування бійців на місцевості з'явилося і безліч специфічних камуфляжів, в загальному випадку званих колір пустеля.

Звідки таке різноманіття класу колір Пустеля?

По-перше, пустелі в різних частинах земної кулі можуть відрізнятися за забарвленням пісків. По-друге, велике значення має час року і час доби. Навіть невелика зміна вологості вже може призводити до того, що переважаюче забарвлення ландшафту зміниться. По-третє, не слід скидати з рахунків і вельми специфічні зони. Такі, яких багато, наприклад, в Афганістані. З скельними виходами і безплідними ділянками висохлої землі. А на всіх на них велися (і ведуться) запеклі бої.

Тому творці маскувальних малюнків постійно вели пошук все більш досконалих і універсальних схем. Відзначилися в цьому плані англійці, які по праву вважаються першовідкривачами камуфляжу. Хоча, що властиво для консервативних жителів Великобританії, справа просувалася зі скрипом. Однак вони перші ввели поняття маскування, назвавши свій варіант камуфляжної схеми Disruptive Pattern Material (DPM).

Африканська кампанія 1940-1943 років змусила англійців вкотре переглянути усталені погляди на маскувальне забарвлення форми своїх солдатів. Однак лише до 60-х років минулого століття була остаточно прийнята схема оригінального малюнка, що складається з трьох кольорів: темно-коричневого, світло-коричневого і рідкісних вкраплень зеленого. Виявилося, що його можна використовувати також в міських умовах. А такі країни, як Канада і Голландія використовували його аж до 90-х.

Але по-справжньому вдалий варіант Desert DPM (DDPM) був створений лише перед операцією "Гранбі" в Перській затоці (1990-1991). Він заслужено отримав своє прізвисько "sand and rust", "пісок і іржа". Ця схема найкраще передавала специфіку ландшафту того регіону.

Американські військові теж не сиділи, склавши руки. Їх зусиллями було створено патерн 6 Color Desert. Однак в процесі першого конфлікту в Перській затоці виявилося, що найкраще себе веде 3-х кольорова схема. За нею на хвилі впровадження нового стандарту ACU з'являється цифровий ACU Pattern (ACUPAT), ACU Digital Desert. З'явився свій камуфляж й у американських морських піхотинців, Мarpat Digital Desert.

Над маскуванням в пустелі чаклували практично всі країни-учасниці Північноатлантичного альянсу. Адже їм доводилося брати участь у всіх операціях, що проводяться на Близькому Сході. У канадців з'явився специфічний CADPAT AR. Французи розробили свій варіант, Daguet Desert pattern. В Італії застосовують 4-х кольорову схему Digital Vegetato Desert, яку називають ще "Desertato". Поляки в 2002-му році взяли на озброєння схему Pantera Pustynna. Мають свої розробки також Норвегія, Швейцарія і Данія. У Німеччині на основі Flecktarn в 1991 році був розроблений Tropentarn (рання назва – Wüstentarn). Схема дуже проста, але ефективна: 70% колір хакі, 20% світло-коричневий, 10% темно-зелений.

Колір Пустеля з точки зору українця

Крім всіх перерахованих, існує ще безліч всяких комерційних камуфляжів, що також прекрасно підходять для наших степових районів. Їх випускають як зарубіжні відомі виробники, так і українські бренди. Їх цільова аудиторія – військові, мисливці і любителі ейрсофта. Але, крім усього іншого, колір Пустеля популярний ще й у людей, які люблять модно одягатися. Адже він в тренді вже давно. У чистому вигляді його часто називають тан. Він поєднується з багатьма іншими – кавовим, коричневим, жовтим. А з практичної точки зору – він добре відбиває сонячне світло в жарку погоду і рівномірно вигорає.

Різна продукція в кольорі Пустеля на будь-який смак

"Мілітарка" пропонує не тільки тактичну екіпіровку, а й сучасний та модний одяг для повсякденного носіння. Цим і викликаний постійний наплив покупців. Але найголовніше, ми всіляко оберігаємо наших відвідувачів від небезпеки придбання контрафактної продукції. Головне наше досягнення – це та довіра, яку надають нам люди вже багато років.

Нам давно звичний цей колір, знайомий по старій військовій формі, по фільмах та книгах. А прийшов він на поля битв в далекому 1867 році, коли між Великобританією і її колоніальними володіннями в Індії йшла важка війна. Причому, почали використовувати хакі не за височайшим повелінням, а з ініціативи молодого британського майора, якому важко було спостерігати за численними смертями його солдатів. У той час британські військові воювали в мундирах червоного кольору і були відмінною мішенню на полі бою. Вирішивши замовити військову форму непомітного кольору для своїх бійців, майор відправився до місцевого кравця. На питання, як його звуть, індієць відповів: "Хакі". У перекладі з хінді, з перської мови або з урду це означає "бруд" або "пил".

Звідки він, такий звичний нам колір Хакі?

За ініціативу майору присвоїли звання генерала, а за недотримання традицій з армії звільнили в запас. Англійці так і воювали в червоних мундирах аж до 1901 року, коли важкі втрати в особовому складі змусили-таки консервативних британців переодягнутися в менш яскраву форму.

У царській Росії після провальної російсько-японської війни теж було прийнято рішення змінити білий колір мундирів на захисний. А під час 1-ї світової війни в це забарвлення одяглися всі воюючі сторони і багато інших армії світу, крім французів. Ті вперто відмовлялися до 1918 року знімати свої світло блакитні мундири, за що і поплатилися величезними втратами.

Форма хакі – відтінки та застосування

Колір тканини, зеленувато-коричневого або брудного-пісочного відтінку, виявився з хорошим камуфлюючим ефектом. Це було перевірено на полях численних битв у багатьох війнах. Форма цього непомітного і практичного болотного кольору врятувала свого часу величезну кількість життів.

Незважаючи на свою однотонність, колір хакі відмінно маскує бійця і в лісі, і в полі, і на тлі міського ландшафту. Стало звичним фарбувати в болотний колір техніку, все польове спорядження, яким користуються військові. Ця традиція зберігається до цих пір. Причому не тільки військові використовують спорядження і амуніцію цього кольору. Мисливці, туристи, гравці в страйкбол, любителі природи охоче купують спорядження захисного болотного кольору в магазині "Мілітарка".

Форма хакі у кількох поколінь асоціюється з мужністю і романтикою армійської служби. На початку 60-х з легкої руки американського художника Ендрю Ворхола почалося масове захоплення стилем мілітарі. Шити повсякденний одяг болотного відтінку стало модним, а колір "сафарі" завоював навіть автомобільну індустрію.