Військова форма - Чорний - Digital Desert - Амеба - Дубок мисливський - Шплиттертарн - Woodland

Цифрові (піксельні) камуфляжі стають все більш затребуваними. І не тільки для комерційних застосувань. Його беруть на озброєння багато країн світу. Наприклад, в Україні – це ММ-14. А один з камуфляжів американських морських піхотинців – Digital Desert.

Digital Desert на початку свого славного шляху

Що таке Корпус морської піхоти США, US Marine Corps, скорочено USMC? Відстань Американського континенту від країн Європи, Азії або Африки передбачає лише два шляхи перекидання військовослужбовців до цих географічних районів, по повітрю або морським шляхом. Перший досить дорогий і проблематичний. А ось другий – в самий раз. Тому і народився такий термін, морський піхотинець. Сухопутний моряк. Недарма їх емблемою служить глобус з якорем (Globe and Anchor).

Фактично морпіхи це не моряки. Це відмінно навчена і вишколена піхота, яку доставляють до місця призначення морем. Передбачувані театри дій – лісостеп, джунглі або пустельні райони. Тому і прийнято в обмундируванні морської піхоти два основних камуфляжних патерна – MARPAT'а. MARPAT Woodland і MARPAT Desert. З деяких пір до них додався третій, який іноді використовується підрозділами USMC – MARPAT Urban.

Розробку інноваційного, цифрового патерну для морських піхотинців почали в 2000-му році. Після всіх невдалих дослідів зі спробами створення універсального камуфляжу. У 2001-му році патерн був всебічно випробуваний і в 2002-му офіційно прийнятий на озброєння.

Як працює цифровий Digital Desert?

Складається він з наступних кольорів: жовтувато-коричневий, світлий жовтувато-коричневий, світло-коричневий і коричневий. Не слід плутати його з канадської схемою CADPAT AR, призначеної для посушливих районів. Принцип той же, піксельний, але кольори інші.

Камуфляжний патерн побудований з невеликих квадратиків, які можуть візуально складатися в більш великі структури, накладаючись і перетинаючись. Такий піксельний принцип дозволяє на різних відстанях об'єкта від спостерігача дробити силует не тільки на площині. Він створює тривимірну ілюзію того, що окремі частини силуету знаходяться від спостерігача на різних відстанях.

Фокус в тому, що спостерігач бачить зображення об'єкта, сформоване спочатку з окремих точок, пікселів. Таким же чином ми бачимо картинку, намальовану на екрані цифрового дисплея або телевізора. Тільки там, незалежно від відстані, зображення зберігає пізнавані риси. А в камуфляжній схемі все навпаки. Там розробники свідомо намагаються роздробити впізнаваний об'єкт на набір нерозпізнаних плям.

Digital Desert по праву вважається одним з найбільш вдалих камуфляжів XXI-го століття. На жаль, він не уникнув долі багатьох популярних маскувальних шаблонів. Його дуже часто підробляють, а такі випадки не йдуть на користь покупцям. Хоча, треба зізнатися, переважна більшість контрафактної продукції зосереджено на ринку пострадянських країн. І весь цей сумний процес часто не обходиться без участі наших китайських друзів. А от поживачі Західної Європи і американського континенту з такою проблемою просто не стикаються.

Чим приваблює покупців «Мілітарки» Digital Desert?

Як це часто буває, даний цифровий патерн виявився дуже ефективним не тільки в пустельних місцевостях. У лісостеповій смузі України, особливо восени, він чудово розбиває людський силует, створюючи вдале маскування. Лише на зеленому тлі, він буде не зовсім придатним, роблячи зображення занадто видимим та об’ємним.

В асортименті магазину «Мілітарка» в цьому патерні можна придбати: легкі польові костюми, тактичні сорочки, футболки, балаклави, панами та бандани. Крім відмінних маскувальних властивостей, шаблон Digital Desert приваблює покупців й своїм оригінальним малюнком, й його купують просто для повсякденного носіння.

Є розробки в сфері маскування, які були зроблені давним-давно, але залишаються актуальними досі. Їх не так вже й багато, одиниці. Одним з таких довгожителів є камуфляж Амеба.

Перші маскувальні костюми СРСР і камуфляж Амеба

Історія цього маскувального шаблону почалася ще в 20-і роки минулого століття. Тоді використовувалися легкі марлеві накидки білого кольору, які, звернувши, можна було носити в кишені гімнастерки. До них додавався комплект барвників, щоб за місцем (з урахуванням переважаючого відтінку місцевості) надати накидці відповідне маскувальне забарвлення. Поступати в регулярні війська вони почали з 1925 року.

Однак вони не вирішували повною мірою завдання приховування присутності особового складу на полі бою. Стали виготовляти так звані "мочальні" костюми. Волокна мочали в'язалися в пучки і кріпилися до спеціальних отворів в маскувальному костюмі. Таких елементів було близько двох сотень. Маскування костюм забезпечував на відмінному рівні, так як мав і великий безформний капюшон. Але в цілому його собівартість становила на той час 8 рублів, а комплект гімнастерки з брюками коштував для порівняння всього 1 рубль 50 копійок.

Спроба замінити його більш дешевою й не менш ефективної екіпіровкою виявилася успішною. У другій половині 20-з років з'явився камуфляж амеба. Він коштував в три рази дешевше "мочалки". До того ж, на одягання "мочалки" була потрібна хвилина, а халат накидали за 30 секунд. Але через інертність військової радянської машини він став регулярно поставлятися у війська лише років через десять.

У стрілецькій дивізії пропонувалося мати 40% мочальних костюмів, 50% "амеб" і ще 10% "амеб" виключно для осіннього періоду. Цілком звично для РККА, що така пропорція практично ніколи не дотримувалася.

Камуфляж Амеба, його схема та маскувальні властивості

Цей тип малюнка наносили на маскхалати і на маскувальні костюми, які складалися з широкої сорочки з великим капюшоном і просторих штанів. А перед самим початком Другої світової війни на постачання стали надходити комбінезони. Все це надягалось поверх основного обмундирування. Літня схема представляла собою амебоподібними великі плями зеленого і темно коричневого кольору, що наносяться на світло зелений фон (хакі).

Осінній шаблон складався з темно коричневих і жовто зелених плям, що імітують зів'яле листя. Для ведення бойових дій на кам'янистому ландшафті застосовувалася схема з зеленими і сіро-землистими плямами. А для пустельних місцевостей рекомендувалося використовувати землисті (сірі) і пісочні плями.

Простота забарвлення і дешевизна таких тканин дозволяла випускати їх у величезних кількостях. В якості основи використовувалася бавовняна тканина, рідше – лляна (рогожки вибільних некручені і рогожки лляні).

Практика показала, що камуфляж Амеба здатний відмінно дезорієнтувати спостерігача, розбиваючи силует об'єкта спостереження на окремі фрагменти, візуально не пов'язані між собою. З огляду на те, що тканина з цим шаблоном часто в роки Другої світової війни використовували як основа, на яку наносили інші камуфляжі, в результаті виходили зовсім нові схеми. За різними підрахунками в результаті бійці РККА носили на плечах до трьох десятків різних маскувальних малюнків.

Легендарній камуфляж Амеба можна придбати в «Мілітарці»

І це не дивно. Адже деякі українські виробники продовжують виготовляти в цьому камуфляжному шаблоні точну копію маскувального костюма часів Другої світової війни, який давно вже в народі прозвали амебою.

Костюм з дуже просторим капюшоном має каплеподібну форму. Він швидко накидається на легкий літній одяг або просто на голе тіло (білизну). Великим успіхом він користується в середовищі мисливців, реконструкторів та деяких шанувальників ейрсофта.

Німці були і залишаються одними з найактивніших розробників нових камуфляжних схем. Причому, ними до початку і під час Другої світової війни був закладений фундамент для багатьох нині використовуваних шаблонів. Однією з вдалих і перспективних знахідок того часу була осколкова схема шпліттертарн. Вона добре виконувала дві основні функції камуфляжу, імітаційну і деформуючу.

Один із перших та вдалих камуфляжів – Splittertarn

Його назва походить від німецького слова Spliter, осколок. Хоча вважається, що першими його так назвали американці після закінчення Другої світової війни. Цікава також ідея його створення, яка прийшла з врахуванням досвіду Першої світової. У ті часи для маскування техніки застосовували плями, намальовані іржаво-коричневою, зеленою і охристо-жовтою фарбами.

У 1931-му році була розроблена маскувальна накидка з бавовняної тканини (брезенту), під якою міг сховатися один солдат або кілька. Нею користувалися і для укриття від дощу. На основу сіро-бежевого кольору наносилися зелені і коричневі плями у вигляді осколків з гострими кутами. Для посилення маскувального ефекту, поверх схеми розташовувалися нерегулярні паралельні пунктирні лінії темно-зеленого кольору. Накидка була двосторонньою, одна зі сторін мала більш світлі відтінки. З початком Другої світової війни накидки отримували всі підрозділи Вермахту і парашутисти СС.

У 1941 році з'явилася нова схема, яку в спеціальній літературі пізніше позначили, як "Splittertarn B". Вона відрізнялася від колишньої тим, що розмір плям став менше. Її використовували для нанесення на кітелі і штани особового складу аж до 1944 року. У 1943 з'явилася ще одна модифікація, "болотна", якою користувалися снайпери і танкісти. Зелений колір став густішим, а бежева основа посвітліла. Відома під назвою "Sumpftarnmuster 43". У 1945 із-за зростаючого застосування приладів нічного бачення в шаблоні з'явилися світлопоглинаючі осколки чорного кольору.

Повоєнні модифікації камуфляжу Splittertarn

Після розвалу Німеччини на дві незалежні держави, західну та східну, розробка нових осколкових схем тривала приблизно в однакових напрямках. Адже "Splittertarn" дійсно забезпечував основні функції хорошого камуфляжу. По імітаційній частині, колірна гамма була підібрана таким чином, що в більшості ландшафтів Європи відмінно зливалася з навколишньою місцевістю.

Із завданням деформування людського силуету осколкові шаблони також добре справлялися. Вони розбивали контур солдата на візуально нічим не пов'язані між собою фрагменти.

ФРН з 1951 року починає застосовувати маскувальну схему Bundesgrenzschutz, BGS. Вона містила чотири кольори і по суті ґрунтувалася на шаблоні "Splittertarn B". Поверх плям у вигляді осколків зеленувато пісочного, оливково-зеленого та коричневого кольорів наносилися темно-зелені штрихи "малюнка дощу". Цей шаблон використовувався аж до 1976 року в трьох варіантах відтінків колірної гами. А для каверів на каски випускався до 2000-го року.

В даний час досить часто зустрічаються комерційні розробки на основі "Splittertarn B", де з поєднаннями кольорів виробники обходяться дуже вільно, орієнтуючись лише на вимоги та побажання мисливців і шанувальників тактичних ігор, страйкболу. Однак "осколковий" принцип в них до сих пір чітко проглядається.

В нашій країні Splittertarn купити пропонує «Мілітарка»

Найцікавіше, що цей шаблон до сих пір підробляють деякі кустарні виробники. Мабуть, це пов'язано з простотою його нанесення на бавовняну тканину. Хоча зустрічаються і підробки в дусі часу, з полікоттону. У таких виробах фарби швидко линяють, іноді змінюючи колір до невпізнання. Уникнути прикрих помилок при покупці можна просто звернувшись в наш магазин. Тут контрафактної продукції не буває.

Мабуть, найпопулярніший камуфляж "всіх часів і народів" - це woodland camo. У Сполучених штатах 1948 рік ознаменувався появою камуфляжу "ERDL", який прийшов на зміну оливі та хакі, що застосовували тоді в якості основного забарвлення форми. Розробкою займалася Engineer Research & Development Laboratories. З початком війни у ​​В'єтнамі, він широко використовувався в різних модифікаціях спочатку елітними підрозділами розвідки і загонами спеціального призначення. Потім поширився практично на весь контингент американських військ. Перші моделі представляли собою імітацію коричневих, зелених і чорних "гілок" зі світло зеленими "листям". Через деякий час стала застосовуватися коричнево-домінантна схема, де світло зелений замінили на світло-коричневий відтінок. Нині в цих забарвленнях виготовляють форму, військові головні убори, захисні жилети і розвантаження.

Woodland – камуфляж який наробив галасу

Корпус морської піхоти США переодягли в новий камуфляж, який отримав назву "Lowland" ( "Поділ"). Пізніше з'явилася модифікація "Дельта" (неофіційна тоді назва), яка розраховувалася на застосування армією США в Південно-Східній Азії. Назва, швидше за все, походить від передбачуваного району використання – дельти річки Меконг. "ERDL" залишався «на озброєнні» й після виведення американських солдатів з В'єтнаму. В останній раз використовувався під час провальної операції з порятунку американських заручників "Eagle Claw" ( "Орлиний кіготь") на території Ірану в квітні 1980 року, в Бейруті і при вторгненні американських солдатів в Гренаду (1983 рік, операція "Urgent Fury" – ("Спалах Люті").

У 1981 році США починає приймати на озброєння уніформу нового стандарту – BDU (Battle Dress Uniform), яка призначалася для носіння тільки під час бойових дій. Камуфляжне забарвлення отримала назву "woodland" і застосовувалася в 4-х модифікаціях:

1. "general", основний і найпоширеніший варіант, він же іменувався "temperate", помірний;
2. "lowland", використовувався для низинних ландшафтів і в заболоченій місцевості. Переважають зелені відтінки;
3. "highland", модифікація для використання в гірській місцевості, домінуючий відтінок – коричневий;
4. "transitional", перехідний, також іменований "delta". За рахунок застосування спеціальної фарби добре виконував маскувальні функції в інфрачервоному діапазоні.

Woodland камуфляж пізніше був розроблений в цифровому виконанні, й отриммав нову назву - "Digital woodland". Ця модифікація паттерна Вудланд застосовується в армії США до теперішнього часу. Хоча повсюдно замінюється на ACU (Army Combat Uniform), який визначає не тільки характерний патерн, але і крій уніформи.

В Україні Woodland купити не проблема

Наш інтернет-магазин дає можливість придбати усім бажаючим широкий асортимент різного спорядження та екіпіровки в цьому популярному паттерні. Улюблений мисливцями камуфляж Вудланд купити бажають і рибалки, і туристи. Багато команд страйкболістів та шанувальників пейнтболу використовують його в якості своєї уніформи. Незважаючи на одну негативну властивість, а саме сильно темніти при намоканні, Woodland досі, мабуть, найпопулярніший патерн у всьому світі.